Ах, як файно на дворі - і якби мав якесь сумління, то може я б і не побіг. Бо треба вчитися (правду панянка Поля казала, ага - м. літературу треба підвчити, та і нашу було б дуже непогано), треба багато всього робити... Але я, може, страшна така товста українсько-білоруська сволоч, якої нічого вже не здається настільки цікавим, щоб сідіти в хаті - тим більше коли там, на дворі, так файно.
Та і треба троху повітря вдихнути - а то після цього, що було вчора, відчуваю себе, м’якко кажучі, не дуже добре. Будемо сподіватися, що все ще буде так, як воно має бути, тобто добре.